тест скорости интернета измерьте скорость интернета

Форум клана darks1de

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум клана darks1de » Флуд » Смех ето Жизнь


Смех ето Жизнь

Сообщений 1 страница 30 из 126

1

И так граждане ета тема у меня создаетсо всегда на всех форумах, патамушто я человечек веселый, все кто любители юмора отписуйте сюда анегдоты, разказы (выдуманые , реальные), видео, картинки, частушкы и прочю дребедень чтобы поднять ПАЗИТИФ алянса......... (ТЕМУ НЕЗАКРЫВАТЬ, НЕУДАЛЯТЬ, НЕИПАТЬ, ХЕРНЮ НЕПИСАТЬ (несмешную), и особено НЕЗАБИВАТЬ НА ЕТУ ТЕМУ)..............ФЛУД в етой теме неуместин((((

Отредактировано ЕНОТ (2010-08-17 20:33:25)

0

2

так даю инфу,ЕНОТ модер,если кто то будет писать фулд типа "ы" и т.д. он будет сразу удалять

0

3

И так начну с МАЕГО розказа о жизне в городе БОРИСПОЛЬ каторый находитсо в 18 КМ от Киева (критека здесь уместна просто хотел фана в буквах)

Хроники Борисполя, день первий

Дійові особи:
Ян: спортсмен-хуліган, молиться на Калаша!
Калаш:
Папенькій синочок, псєвдоскінхэд. Просто мудак!
Мєтр:
Друг Калаша, такий же мудак як і він!
Ваня:
Вєрховний вождь піздлівого культа, поклоняющегося Оксанє!
Оксана:
Богіня лжи, блядства і разврата! По совместительству жена Вані.
Бондар:
Мєстний алкоголік, якого бояться всє здєшніє завєдєнія! Невисокій, крєпкой структури парніша, любе кірять!
Вова:
Мєстний студент, в прошлом скінхэд. Оттєпєрь просто пьяний філософ який любэ покірять с друзьямі і поразмишлять над нашім битієм. Ненавідіт парк! Високий, молодий чоловік. Майжє козак!
Толік:
Мєстний поет-критік! Тоже пьяный філософ, также ненавідіт парк!
Він здоровий, барадатий і пацаватий!
Вампір:
Дивне чудо в лохмотіях, живє на кладбіщє!
Дьявол с армієй нєчісті:
Непереможна армія тьми.
Чахлик:
Невїбєнний парень, високий, худий і єдиний трєзвий! Мєстний барига!
А також:
Коля, Вова Ги та інші дебіли та лярви!

Дія перша. Старі, пошарпані вулиці Борисполя! По ним йдуть Толік і Вова двоє філософів!
Толік:Скажітє Владімір, можно лі спасті нашу планєту от жадних рук человєчєства?
Вова: Ізбавіть властєй от жадності можно ліш взяв автомат і пєрєстрєлять етіх всєх підарасов!
Толік: Мисль конєчно зрєлая но всё же какая то она кровожадная! Я бы прєдпочёл оторвать ім всє конєчності, і прівязать за геніталіі к потолку!
Вова: Уважаємий Анатолій, ви бєзнадёжний пацифіст! Пойдёмтє лучшє на кладбіщє кірнём, і в спокійній обстановкє обговорім мєстниє проблеми!
Толік: Рєзонноє замєчаніє! Давайтє пєрєнєсём нашу столь інтєрєсную полєміку в болєє тіхоє мєсто!
Вони оба зникають в рядах Сільпо!

Дія друга. Дєбрі парка! На лавочках сидять Ваня, Ян і Бондар - рєзідєнти парка, засєдателі трєтєй алкогольной!
Бондар: Хлопци, а давайтє бухнём как нада...
Ян: Как это?
Бондар: Да так чтоб на утро всє как огурчікі билі, зєлёниє і в пупиришках!
Ваня: Нєзнаю, мнє жєна нє разрєшаєт!
Бондар: Та забєй ти на ету лярву!
Ваня: Ти нє понімаєшь в неї така пісєчка!
Бондар (саркастично): То може ти її лижеш?
Ваня (іспугано): Нє, та ти шо? Ти гоніш!

Ваня задумчіво облизнувся!

Бондар: Ну і мать його в ёб, ідеш ілі нє?
Ваня: Я не можу!

У Вані звонить мобілка!

Ваня (бере трубку): Да киця!
Оксана: Бєгом домой!
Ваня: Ну кіця, я ж гуляю!
Оксана: Бєгом я сказала, а то нє дам лєка...
Ваня (пєрєбіває јј): Бєжу ужє кіцюня!

Ваня прощається со всємі і убігаєт!

Бондар (іронічно): Мінус одін человєк, плюс поллітра на рило! Ідём Яник!

Ян і Бондар уходять!

Дія третя. Дрєвнє кладбіщє. За століком сидять Толік і Вова, на столі три літри портвєйна і два одноразових стаканчіка! Вони кіряють і піздять!

Толік (розливає портвєйн по стаканчикам):
Уважаємий Владімір, как ви счітаєтє? А гдє у чєловєка прєд Всевишнєм прєдєл грєха?
Вова:
Прєдположительно самоубійство!
Просто лішая сєбя жізні, чєловєк лішаєт сєбя возможності покаянія!
Толік: Думаю ви праві уважаємий коллєга! Вот вспомнітє сказаніє о Тангєйзерє, бардє которому встрєтілась на путі богіня Вєнєра, і забрала в своё логово! Там вони киряли і єблись так, что со врємєнєм єму заєблось грєшить і он убєжал от неё!
А побєжал он к папє рімському, просіть прощєнія грєхов! Ну папа ж отказал, мол скорєє у мєня посох мой пацаватий разцветет, нєжєлі Бог простіт єго грєхі!
Ну он с горя вєрнулся к той піздє і там продолжил тонуть во грєхє! А чєрєз врємя посох папи разцвёл! І так далєє...
Вова: Вот і я полагаю, что іскрєннєє покаяніє даёт іскуплєніє! Главноє ето помогать нуждающімся! Вот вспомнітє Агасфєра, когда Ісуса пускалі по городє с крєстом он остановілся возлє єго дома і попросіл отдиха! Тот єму отказал с прєдлогом что тот сможєт отдохнуть на обратном путі! Ну і сказал єму син божий, что так оно і будєт, і он будєт ждать і жить до єго второго пріхода!
Толік: Так оно то так! Вєдь проклятіє вампіров дажє нє в кровососанії, а імєнно в вєчной жизні! Так сказать бєз шанса на покой!

Із кустов вилазіт вампір, блєдноліцоє чудо в лахмотьях, з когтями, іклами і прочєю хрєнью!

Вампір (задумчиво): Ну чого ви тут распіздєлісь? Нє відітє что здєсь люді отдихают?
Вова: Та не пизди ти, лучше послухай шо умні люди кажуть!
Вампір: Да кому інтєрєсні ваші пьяні теревені?

Толя і Вова хряпають по стакану й пиздять вампіра!

Той падає на землю і хутко закапується!
Двоє філософів велично сідають на свој міста і хряпають щє по стаканчіку!
Толік: Так на чём ми остановілі нашу високоінтєлєктуальную діскусію?
Вова: Ми говорілі о вєчності!

На кладбіщє входіт Чахлик, базарний барига!
Чахлик: Вот і я говорю, вєчно Коля всєм нє доволєн!
Нє обьёбуй, нє воруй, нє хуєсось клієнтов, а как он думаєт я тогда работать буду? Просто лох, а нє начальнік! Я єму так і сказал сразу: "нє нравіться? Садісь на свой лошаромобіль і уёбуй нахуй!"... Заєбав!

Чахлик сідає рядом з філософами!

Толік: Уважаємиє господа! Давайтє нє будєм отвлєкаться! Вєчность нашєго битія галактікі сущєствуєт для нахождєнія ідєальной форми жизні!
Вова: Ето утопічєскій замисл, я полагаю! Чєм дальше по врємені ми продвігаємся, тем больше ми дєградіруєм! Вот вспомнітє Мафусаіла із дрєвнєго пісанія, одного із праотцов чєловєчєства! Етот жидок прожіл 969 лєт! А по сколько ми щас живём? Хуйня какая-то!..

Наступаєт ночь! Кровавая луна ярко сіяєт на нєбє! Вдруг вздимається страшний вєтєр і зємля кладбіща расходіться утворюя прірву! Оттуда виєзжают Дьявол с его посіпаками!
Одін із дємонов: Хазяін, а ето кто? (показиваєт пальцем на філософов, які сидять в античній позі і наблюдають за дєйством!)
Дьявол: Та нє обращай вніманія! Оні всєгда здєсь засєдают!
Орда уєзжаєт... Парні кіряют...

Дія четверта. Дорога рядом с парком! Ідуть Вова Ги, мєстний дебіл, Рімма і Юля, мєстні алкоголічєскі подорви!

Рімма: Ходьмо до когось пристанєм і випросім водкі?
Юля: Давай, а то от цєго дауна толку, как мєня трахать, одні проблєми і ні грамма удовольствія!
Вова Ги: Ги...
К ім на встречу лєтіт смєртоносний віхрь арміі мрака, дємони пиздять їх по башкє і зникають...
Трупи залишаються лєжать!

Дія п'ята. Загрязнённий парк. На грязній лавочці киряють Бондар і Ян. Рядом з ними на лавці три пляшки горілочки по літру кожна... Дві з половиною із них вже пусті!
Бондар (варняка пьяним голосом): Вот как ти думаєш? Ми когда нібудь будєм багаті?
Ян (варняка нічім не гірше за нього): Главноє ж друзья і багатство в душє!
З цими словами Ян кричить "джєкєсс" і пригає у мусорку!
Бондар продовжує кирять! Входять Калаш і Мєтр!

Калаш: І от стоять їх дватьцять... пять спецназовцов... А я їх на, на, на... Того ногой, другого локтём... Корочє всєх положіл!
Мєтр: Вау, Велікій Калаш, я тобой так восхіщаюсь!
Калаш: А то, я ващє супермєн, і в кого я такой ідєальний?
Бондар (в целях комєнтарія): Ідєальний піздун!

В парк вьєзжає дьявол с дємонамі!

Дьявол: Плєнних нє брать!
Калаш: А-а-а... (Убегаєт нафіг, но дьявольскій кінжал валіт єго насмєрть)

Мєтр сразу падаєт на колєні і просіт пощади! Дємони прокалуют єго списом і єдут к Бондарю, которий уже заснул на лавочкє, утворюя пєрєд собой чєловєчєскій лєсоповал!
Дємони валят єго на пол і начінают отривать ногамі!

Дьявол (с насмєшкой): Да ви на нєго только пголядітє, он жє пьяний в жопу!

У Бондаря глаза наліваются кровью, а рукі божєствєнной сілой!

Бондар: Я нє пьяний, я просто гоню бєса...

Однім ударом он разбрасиваєт трі сотні дємонов... Всє дємони в страхє убєгают обратно в ад!

Бондар (хватаєт дьявола за рога): а тєбє я сучара рога то обломаю!

Бондар піздіт дьяволом об пол, отриваєт єму рога і даёт пінка под хвост.
Дьявол скавча как тузік послє поркі, убєгаєт за своєй армієй! Бондар осєдлав повозку с кошмарами, запєваєт вєсёлую пєсєнку про трёх белих коней, і пускаєтся в погоню за тєм огнєним бидлом!

Дія шоста. С кладбіща возвращаються Толік, Вова і Чахлик! Вони несуть в руках по відкритій баночці Рево! Вони ідуть, пьють, пиздять і сміються!

Толік:... ну от він виходить з пєщєри і питає: "ну і гдє жє ваша марсіанская дєвушка, которой нужно за ушком почєсать?"

Всі регочуть!

Вова: Корочє дєло било в магазінє! Подходіт к продавщіце мальчік і спрашиваєт:
- а у вас есть клєй для пєрвого класа?
- Какой єщё клєй? нету!
- А тетрадкі в кружочєк?
- В какой кружочек? Нету...
Мужик стоящій за мальчіком виходіт впєрёд і говоріт:
- мальчік, хватіт іздєваться, нє трать врємя на єрунду! Дайте мне пожалуйста глобус Украіни!
Все снова ржут!
Чахлик: Заходіт мужик в магазін! Спрашиваєт у продавщіци:
-у вас есть труси?
-нет!
-а в продажє?

Всє опять ржут! Так нєспєша оні доходят до развалін города! Стают рядом з Бігбенообразнимі часамі! Рассматрівают ето кровавоє побојщє!
Толік: І от так каждий дєнь! Ну что за жизнь!

І трі етіх сілуета постепенно зникають вночі!

0

4

внемание если вы увидете дето букву - J значет ето Ї

P.S. - 80% инфы правда (да я люблю бухать, курить) остальные 20% невымешленые просто очень сильно приукрашены чтобы было немного веселей...........шас пишу 2 день жду критику етого бреда хДДДДД

0

5

гг половину прочитал остальное заипалса!!

0

6

я шас сежу дописываю 2 часть ))))))

0

7

Хроники Борисполя, день другий

Дійові особи

Ян: спортсмен-хуліган, який свято вірить в друге пришестя Калаша

Калаш: мертвый поц, жертва клінка Дьявола

Мєтр: друг Калаша, такий же мертвий поц як і він

Вова: звичайний образ студента якогось інстітута, він пьяний, та з філософськіми наклонностямі! Він філософські нєнавідіт парк!
Високий молодий хлопець, майже козак!

Чахлик: базарний барига, який любить наёбувать Колю!

Коля: мажор звичайний, він наймовірно тупий лох, владєлєц рєдчайшого віда машин... Лошаромобіль сєріі фор лузерс!

Толік: пьяний поэт-крітік, який любэ уєдінённиє мєста! Він просто пьяний крєтін який нєпєрєваріваєт большую часть чєловєчєства! Він здоровий, барадатий і пацаватий!

Ваня: всё ещё старший жрец піздлівого культа поклоняющегося Оксане! В пьєсє нє встрєчається!

Оксана: богіня лжи, похоті і разврата! Жена Вані!

Бондар: мєстний алкоголік, віднєдавна властітєль тёмних сіл!

Дьявол: В минулому могутній дємон, володар нижчого світу і армії тьми... Відтепер відпизджене цуце
ня яке валяється у ніг пьяного Бондара!

Русалки: мокрі бляді, які не мають пизди, живуть на Комсомольском озєрє!

Роговий: бивший зек, тєпєрь охраннік самого яркого прітона для алкашей, с романтічєскім названієм Днєпро! Він в наколках, крєпкий парніша, відно что нєоднократно участвовал в боях!

А також якісь дєбіли, які бєз смисла бороздят по просторам нашєго городка!

Дія перша.

Полузруйнований пєйзаж парка!
Повсюди розбросані тєла жєртв учєрашнєго побоїща! Посеред цієї краси на сонечку ярко свєркає старенька мусорка, яка украшає цєй жівопісний пєйзаж! З жахливим звуком, які іздають алкаши після великої попойки з мусорки вилазить Ян, він весь обвішаний сміттям!

Ян: О, а что здесь вчєра било?

Ян осматріваєт хаотічно разбросаниє тєла на вижженой зємлє, нєожиданно єго взгляд падає на Калаша, який валяється мордой в баговинні і з дьявольскім клінком в дупє.

Ян: О нєєєт, Калаш... Как жесток етот мір!

Ян в єбонутом пориві несамовито бьється головой об стєну для теніса! Вокруг приємна тиша, де по де чірікають пташки, приємний вітерець розносить опавше листя і радіоактивні отходи! Лише шалений рітм Янових ударів нарушаєт покой!

Дія друга.

Покриті огнём стєни пєкла! Час от часу чуються стони мучеників, посеред комнати стоять котли з грєшнікамі, дальшє за комнатой стоіт трёхголовий цєрбєр! В слєдующєй комнатє стоят дємони і трон, на тронє сідіт угашений Бондар, він посёрбує водку із цістерни, витіраєт ногі об дьявола і піздіт с дємонамі!

Бондар: Ітак моі вєрниє опричники, слушайтє мою команду! Во-пєрвих... Всєх грєшніков с котлов на хуй, там я буду дєржать спирт...

Одін із дємонов: Но куда ж етіх грєшніков дєвать?

Бондар: мнє похуй, хоть сєбє в жопу засунь, я сказал там будіт спірт!

Дємон: но хазяін...

Бондар: Вот я нє поняв, у кого то зубкі лішніє прорєзалісь?

Бондар хватаєт дємона за ногі і піздіт єго головой об стєну! дає йому копняка... Дємон кровоточіт орёт і сдихаєт! Бондар гігікає як нав
іжений і піздіт ужє мёртвоє тєло!

Бондар:єщё вундеркінди єсть?

Дємони в страхє молчат і машуть головамі показивая отріцатєльний отвєт!

Бондар: і заєбісь... (Він витірає рукі і ногі от крові об дьявола, сідає на трон і одним глотком висасиваєт поллітра спірта із цістерни)... Так вот, дєлать всё как я скажу, бєз ваших тупих прєдрассудков!
Во-вторих сдєлать здєсь лікёро-водочний завод! І в трєтьіх, ти і ти... (Бондар показує на двух дємонов, які відразу всираються от страха)... Ви остаётєсь, мнє собутильнікі нужни! Остальниє нахуй отсюда! Виполнять!

Дємони сьёбуються со скоростью молнії! Бондар остаётся кірять!

Дія третя.

Шумний базар. Люди бігають туди сюди, посеред базара лежить жирнючая бєлая сабака... Рядом с нєй стоіт стенд с діскамі, коториє паріт Чахлик! Чахлик сідіт на лавочкє в позє авторітєта і по його взгляду відно что єму пох на проходящіх дебілів! К нєму подходіт клієнт, поцоватого віда мальчік.

Клієнт: ви здєсь продавєц? (Смотріт на чахлыка)

Чахлик: токо єслі ти нє із налоговой!

Клієнт: а ви в курсє что у вас діскі царапаниє?

Чахлик: піздіш, гдє?

Клієнт(показиває огромниє царапіни, які продерті по всєму діску): оцэ от.

Чахлик: ну от сразу відно что чєловєк нєобразований, ето ж новєйшая сістєма... Ми просто пєрєд запісью піздато форматіруєм діскі, тогда і качєство фільма просто ахуєнноє!
Вот ти знаєшь что такоє форматірованіє!

Клієнт отріцательно маше головой і смотріт на чахлика как даун на своєго гуру: Нє...

Чахлик: я так сразу і поняв, так от, форматірованіє, ето разбіваніє діска на сєктора і дорожкі! Так вот ето нє ц
арапіни, а сєктора і дорожкі!

Клієнт радосно покупаєт всє діскі і с радушной улибкой как будто он познал сєкрєти міровозданія уёбуєт на хуй!

Чахлик постуківая пальцамі об пустой стєнд: Вот єслі би он хоть ізрєдка учіл інформатіку, то знал би что оптічєскіє діскі нє форматіруються вообщє!

К Чахлику подходіт Коля, єго пробірочний начальнік!

Коля смотріт на пустой стенд: ну как? Сколько продал!

Чахлик: однєнькій!

Коля: а почєму тада стенд пустой?

Чахлик: та я єбу?

Коля берёт у Чахлыка одінадцать рублєй і уходіт!

Дія четверта.

Все та же картіна парка. Ян оббиває бєтон с тенісной стєнкі!
На тенісном кортє лєжіт тєло Калаша... Вдруг душу Калаша дємони вибрасивают обратно із котла в тєло і Калаш оживає! Але нічого не успіває сказать, як стєна яку бив Ян падає і припизджує його!

До Яна підходять мусора...

Мусор: Шо ти оце твориш?

Ян кричить "джєкєс" знімає штани і труси тікає з парку... Як гвалтівник от страшної баби...

Дія пята.

Старінноє озєро. Красота пєрвозданной пріроди... Вода, дєрєвья, кустарнікі, камиши, коровьє, козіноє, лошадіноє і чєловєческоє дєрьмо, дим який пиздує з завода який вже хуй зна скільки років ніхуя нє вирабативаєт!
На бєрєжку сідят Толік і Вова. Двоє філософів. Вони пьють портвєйн Словянскій і смотрят в озєро...
Толік: Владімір, вот как ти думаєшь, а почєму Бог создал жєнщіну із рєбра?

Вова: навєрноє потому что как і бєз рєбра так і бєз жєнщіни мужик можєт прожить бєз чуства діс
комфорта!

Толік: Ага, рєбра как і бабу нє жалко...

Вова: Разніца мєжду рєбром і бабой что рєбро нє такоє жадноє і єго виєбать ніззя!

Вони випивають і регочуть. Сутєнєєт, сєриє облака красочно сліваются с заводним димом і радіоактівнимі отходамі! Із озєра вилазіт русалка, она обнажённа, розкута і мокрая!

Русалка: Ух ти... Парні в моїх владєніях, давнєнько вас нє віділа!

Толік: ну здравствуй сосалка пєрєросток... Как ся маєш?

Русалка: я нє сосалка а міньєтчіца і мєжду прочім піздатая!

Толік: как любіл поговарівать Склєфасофскій, нє вєрю!

Русалка стала отсасивать у двух філософів одноврємєнно, доказивая своі екстраордінарниє способності. Філософи кончають єй в рот, і пока она пєрєжовує спєрму пєрєшептиваються.

Толік: нам повєзло что она такая дура, ужє трєтій мєсяц на прікол с нє вєрю вєдётся!

Філософи тихо гігікають і продовжують кірять! Входить Чахлик.

Чахлик: здоров парні (він замєчає русалку яка миє рот в озєрє) ой блядь...
Русалка: нє блядь а міннєтчіца, прі чєм піздатая!
Чахлик: а отсосёшь мнє? А я тєбє діска подарю!
Русалка: ладно, но только чур в рот не кончать, а то я только что вимилась!

Русалка пріступіла к работє!

Толік випиває стакан портвєйна: Інтєрєсно, она догадивається что дивиди под водой нє работаєт! Філософи пьють і регочуть! Чахлик кончає в озєро, і попадає прямо в рибку яка виплила полюбоватись краєвидом... Рибка тонєт і вспливаєт пузом к вєрху! Парні с блядью разваліваються на бєрєжку, пьють і піздять!
Вбігає Ян, він бєз трусів, нєістово оре і бігає навколо озєра!

Русалка: блядь, якій красавчік, сразу відно что спортсмєн!

Русалка прямує до нього, але Ян с криком "джєкєс" бьёт русалку, яка стала на колєні чтоб отсосать, по єбалу, та падає в озєро і тонєт!

Ян: всє тёлкі просто тащаться от джєкєса.

Вова: Ага, і плавают брюхом к вєрху...

Всі регочуть, Ян тупо втикає на регочучих пьяних шакалів... Вітер романтично колихає камиши, місяць ярко сяє освіщая галявину! Рибки хоронять вже мертвих рибку и русалочку! Чудову похоронну сімфонію заглушує скажени
й пьяний регіт. Всі киряють.

Дія шоста.

Пекло. В казанах вариться запашний спірт, цєрбєр охороняє здоровєнний самогонний апарат і полки з семом! Ландшафт пєкла усєяний мёртвімі тєламі дємонов!
На тєлах сідіт Бондар і кіряє...

Бондар: слабєнькіє какіє-то... Нє, ну развє ето дєло? Только полцістерни випіваєт каждий і труп, а єщё говорят свєрхєстєствєнниє сущєства, брєхня!

С этімі словамі уміраєт послєдній дємон, і бондар ложиться спать под звукі закіпающєго спірта.

Дія сьома

Дорога в центр. Невеличкий проулок сільського типу! По ньому ідуть Вова, Толік, Ян і Чахлик! Вони пьють пиво і піздять!

Ян: парні, я вас люблю, сюда би єщё Жєню і Ваню!

Толік: і шо? Швєдскій сєкс замутілі би?

Пацани регочуть.

Чахлик(задумчиво): лучше би тьолок сюда.

Толік(в ріфму): ох задимєла б у ніх пізда!

Знову регочуть.
На встрєчу алкашам ідёт Роговой, он ужє заряжєн і прілічно поддатий, он тащіт за собой тройку отпізджєних ім панков!

Толік: здоров бродяга, куда путь дєржішь?

Роговой: да гуляю, а куда нє знаю!

Толік: а ето что за поци? (показиваєт на три малосхожіх на чєловєка куска мяса)

Роговой(задумчіво): оні рєшілі мєня гопнуть...

Чахлик(вєсєло улибнувшись): туда ім і дорога підарасам! А зачєм ти іх тащішь?

Роговой: чтоби нє доёбивалісь большє!

Вова: бросай ето падло і ідём с намі!

Парні разом ідуть в сторону центра! Вдруг зємля расходітся, оттуда вспихіваєт пламя і випригіваєт пьяний цербєр, свєрху цербєра пригаєт угашєний Бондар, как ковбой на родео!
Бондар дмухає цєрбєру в єбло... Той падає і не шевелиться бо вжє не живий...

Бондар: слабєнькій попался, только цістєрну вижрал і накрился!

Всі регочуть і дружно попивая пивце зникають в пітьмі!

0

8

омг,я такого флуда ещо от сына даже не видел

0

9

zHELLBOYz написал(а):

омг,я такого флуда ещо от сына даже не видел

Ето не флуд а розказы ((((( Лесь Подеревянський чо некогда неслышал?)

0

10

Хроники Борисполя, день третій

Дійові особи.

Ян: спортсмен-хуліган, все щє вірить в пришестя Калаша.

Бондар: мєстний алкаголік, якого бояться всє здєшніє завєдєнія і свєрхєстєствєнниє сущєства.

Афродіта: ахуєнная тёла, с 5-им размєром груді! Богіня любві, єблі і остального блядства!

Гєрмєс: шестёрка Зєвса, він лоховатого віду мальчік, в красовках адідас.

Зєвс: нєбєсний пахан, любе поёбувать Афродіту, а коли та не дає то Гєрмєса!

Вова: мєстний філософ, який любе кірять і піздєть о архіважних вопросах!
Він високий, білявий парєнь... Козацької статури.

Толік: поет-крітік, який любіт попіздєть на філософські вопроси і на тєму міфологіі! Він здоровий, барадатий і пацаватий!

Чахлик: базарний барига в отставкє! Він худий і в глазах горіт огонёк билой слави в кланє бариг!

Рома: кончєний фанатік котов, которий моліться на ніх как Горлум на колєчко! Він патлатий і носить на шєє статуетку кота в відє фалоімітатора!

Голєм: гліняне чмо, що служіт жідам! Він без пупка, здоровєнний і тупий, як тёлкі
во врємя тєчкі.

А також лярви та дєбіли які случайним образом попалі в наш город!

Дія перша.

Старінноє кладбіщє! Скрізь стоять крєсти і дерева, бігають загадкові звєрушкі! І тількі кучі дєрьма які розкидані як міни в Афганістанє нагадують про Бориспольське походження цього мєста!
За полупрогнівшем століком сідят Толік, Вова і Чахлик, вони кіряють і піздять.
Чахлик: от помню я в молоді годи, так любів Колю наёбувать!

Вова: ти ж токо вчєра уволілся!

Толік(улибнувшись): бистро ж твоя молодость прошла...

Чахлик: ви нє понімаєтє... Кому то подавай солнцє на закаті, кому то цвєточную поляну... А я начяльство наёбувать люблю... Смотрєть в єго малєнькіє, тупиє, мажорниє глазкі і говоріть что ніхуя нє продал потірая кучу бабок в карманє... Кайф...

Толік: дааа... Наёбивать начальство дєло святоє... Чё етім крєстоносци нє занімалісь нє понімаю, ну да ладно!

Вова: кстаті, ти ж так і нє расказав чё уволілся!

Чахлик: та заєбав Коля постоянну провєрку устраівать.
Нікада нічё нє находіт но устраєваєт мудак!

Вова: Лохі всєгда так поступают!

Толік: а я люблю от кірять в уєдінённих мєстах... Сідіш сєбє. Вокруг тішина, и токо якась чупакабра с кустов смотріт і смотріт, шоб єй повилазіло блядь!

Входіт Ян і Бондарь. Обоє угашениє!

Ян: парні а ми вам водкі прінєслі!

Толік: ми культрниє люді і водку нє пьём!

Тішина. Сітуація накаляється!

Толік: ми її киряємо, катай сюда...

Всі облєгчённо всдохнулі.

Бондар: Кирять водку надо чтоб... Чтоб... Чтоб...

Вова: чтоб єё кірять, налівай давай... А то распіздєлся!

Бондар разліває водку... Всі випивають...

З кустов вилазить голєм, здоровенне чудо яке служе жидам!

Голем: мінє хазяін сказав шоб ви уёбивалі на хуй... Счітаю до пяті!

Вова: Слиш ти... Горшок нєобработаний, валі отсюда пока ми єщё трєзві!

Голєм борзо піздує на пьяних алкорилих крєтінів які хутко ёбають по стакану і піздять голєма, а також якогось дебіла якій просто проходів мімо...
Голєма разобралі на гліняниє чарки, а парня пустілі на шашликі!
Па
рні радуються, бєлка на яку бризнула кров с артерії парня вилизується, і тільки їжачок який замєтіл ето побоїще заховався в углу і тремтить...

Дія друга.
Могутній Олімп. Посеред площаді стоїть трон, на ньому сидить Зєвс, з лівої сторони трону сидить Гєрмєс, с правої якийсь мудак намагається на арфі сиграть А ми бєрєти...
Зєвс питається дрочіть тєлєкінезом... Заходіт Афродіта, размахівая цицьками!

Зєвс: ну шо Афродіта? А будеш хуй сосать?

Афродіта: Сам у сєбя отсосёшь поц старий!

Мудак с арфой:... Мі будєм водку жрать, ми будєм баб єбать...

Його слова сопровождаєт ужасная музика напмінающая соврємєнний рок-концерт із-за которой Ван Гог отрєзал сєбє ухо і оглох.

Гермес: дядя Зєвс, давайтє я отсосу... Я ж всєгда рад, ви жє в тємє!

Зєвс: закрой свою хуєсоскую пасть вафлёр пятікопєєчний.

Мудак с арфой: і піздєц тому вдвойнє... Кто конєц сказал войнє...

Зєвс бьє мудака в ухо, вириває арфу і пізде нею мудака... Той ойкає і здихає... Всі веселяться!

Дія третя.
Тряхлий комбінат. В прошлом 2-га школа. А в тєпєрішнєм алкоголічєскій і наркоманській прітон. Сюди з кладбіща припиздували Вова, Толік, Чахлик і Ян... Бондар по дороге увідєл гдє-то пляшку і побєжал на єё зов!

Вова: парні, а вам нє надоєло оце іщє кірять.
Ян: ужасно надоєло... Разлівай.

Толік(варняка як пьяне падло): нє, рєбят, вот я щітаю шо украіна самая спітая нація! І піздять шо хвранцузи ілі нємці! Как по мнє то алкаголік ізмєряється нє в том сколько он пьёт, а в том чєм он готов пожєртвовать раді нєё!

Всі чєшуть свої пьяні макітри.

Ян: Шось ти закрутив усё, як хуй у вузол!

Всі регочуть і продовжують кірять. Із-за заборчика виглядує морда якогось шниря!

Шнирь: агов мудакі, а шо тут робите?

Вова довго не думая кидає порожню пляшку шнирю в голову, бутилка бьється як в прінціпє і голова шниря! Стая пьяних боріспольскіх шакалів налітаєт на мертвого поца і обчищають йому кармани...

Толік: тіпічний Борісполь...

Всі регочуть, скідуються на портвейн

і піздують у магазін.

Дія чєтверта.

Олімп. Посеред двору стоїть стол. За столом сидять Зєвс, Афродіта й Гєрмєс. Вони пьють Цєльсій люкс і піздять о жізні!

Зєвс: от Афродіта, а почєму ти єщё нє замужєм.

Афродіта: просто я хочу настоящєго мужчіну, а нє такіх похотлівих поцов як ви...

Гєрмєс гігікає. Зєвс єбошить йому молнію в єбло. Той падає со стульчіка, ламає сєбє шею і помірає!

Афродіта: довбоёби пьяні.

Вона спльовує і встає ізза столу.
Вдруг грім схожий на взрив атомної боєголовки привертає їхню увагу. Падають сорокоетажні свєрхпрочні двєрі олімпа, в проёмє полуразвалєной стєнкі появляється Бондар!

Бондар: чую гдє-то водку!

Зєвс: а цє шо за мудак?

Зєвс кідає у Бондара молнію, ефекта ноль!

Бондар: шо це було? Смотрі как надо!

Бондар дихає на Зєвса, той за сєкунди прєвращається в горящій пєпєл! Бондар весело гігікая починає витанцёвувать навколо горящого зєвса, як цє дєлають пьяні бляді на Івана Купала. Несподівано його погляд падає на Афродіту, він намагається її підцепить пікаперські
мі фразами, але все на що хватає Бориспільського лєксікона цє "пішлі поєбемось" або "давай дєда морозіка замучу". Афродіта марно намагається втікти, тому що перегар який стоіт мєтров сорок в єго радіусє ослаблює Афродіту і та падає бєз сознанія. Бондар єбе її і несамовито гігікає! Перегар Бондара який стоїть навколо вижигає усе живе! Птічкі помірають, тварини задихаються повсюду картина а-ля Чорнобиль.

Дія пьята.

Дорога рядом з Сільпо. На ній стоять Толік, Вова, Чахлик і Ян.

Ян: Я вот учусь на псіхолога... І вчєра відєл паціента с псіхосоматічєской разбалансіровкой лічності.

Вдруг Ян скидає труси, палить волосню на жопі, кричить джекес, хватаєт мусорку і бєжіт в сторону дома...
Толік: а я єго і сєйчас віжу!

Всі регочуть. К парням подходіт проповєднік.

Проповєднік: дєржітє кніжку і пріходітє в нашу сінагогу!

Он даёт Вовє огромную і толстую католічєскую кніжку. Вова радіє. Проповєднік уходіт.

Толік: чєго радуєшься ти ж нє католік!

Вова: зато надолго хватіт.

Вова бєжіт в кусти за углом.

Чахлик і Толя регочуть. Тихо віє вітер. Кривава луна освєщаєт огромниє часі какіє бьют і показує три часа ночі. Хлопці уходять в сторону центра, де по де в кустах валяються алкаши. Гопнікі вилавлюють турістів. Лише Ян якій надів мусорку на голову ніяк не знайде дорогу додому. Він несамовито оре і бьється головой об магазінчик. Город жівёт своєй жізнью. Наступає тьма. Із кустов виползає Рома із статуеткой кота.

Рома: і нашо йому ото було на мене срать?

Рома підіймає статуетку в нєбо.

Рома: О всємогущіє коти, ви обладаєтє божєствєнной сілой укажітє мнє путь, дайтє наставлєніє!

Його крик прівлєкає гопніков які нє задумуючись піздять його, обшарюють по карманам, засовують статуетку в сраку і убєгают. Рома достаёт статуетку із зада!

Рома: нічєго, ваше врємя єщё прідёт.

Он цєлуєт статуетку і уползаєт склонів колєні прєд бєгущім мімо облєзлим котом обратно в кусти.
Хлопці біля магазину Риба, прощаються і Толік і Чахлик пиздують додому... Вова іде в обратном направлєніі... Уліца диміт зєлєним туманом, в
кустах повзають чупакабри і Рома!
Мудака який лєжить мертвий біля комбінату зьєдають якісь лярви! І лишень старий поц який не може знайти виходу з цього города спить на лавочці і сподівається на смєрть

0

11

парень а без косяка никак  ? )  и вобше пиво лучше пей или там вино говорят помогоает....... )))

0

12

- Ватсон, а что это вы курите? Дайте угадаю - табак "Королева Вирджиния"
с листочками вишни, из юбилейного выпуска в бархатной упаковке?
- Поразительно, Холмс! Как это вы угадали?
- Ей-богу, Ватсон! Ну не миссис Хадсон же спиздила из моей комнаты
последнюю пачку!

0

13

- Ватсон, я смотрю вы сегодня случайно вляпались левым ботиком в говно?
- А вот тут-то ваш дедуктивный метод вас и подвел, Холмс! Я в него
специально наступил.

0

14

Ewik написал(а):

парень а без косяка никак  ? )  и вобше пиво лучше пей или там вино говорят помогоает....... )))

я пю все вино водку коняк , косяк ето бонус и курю я нечасно так в весолой кампашке когда нас человек 12))))

0

15

Хроники Борисполя, день четвертий

Дійові особи.

Бондар: мєстний алкоголік, олімпійске божество, володар нижчого світу та стихіј алкоголізму! Він невисокий, гарний парєнь с видающіміся алкогольнимі наклонностямі!

Чахлик: Бывший базарний барига, оттєпєрь такой же алкаголік как і всє.

Вова: мєстний студєнт іногороднєго інстітута, пьяний філософ і просто алкаголік який нєнавідіт парк.

Толік: також пьяний філософ, алкагалічєскій поет-крітік, який тоже нєвідіт парк!

Ян: скінхєд-хуліган, який любе джекесіть...

Рома: патлатий котомолітвєнний поц которий моліться на котов. Он вєріт в то что коти ето інопланєтяні которие намі правят, корочє клінічєскій ідіот!

Бабка: тіпічна сільська баба. Що кодірує от алкоголізма, наркоманіј, токсікоманіјј і просто якојсь хуйні!

Васіліск: здоровенна бридка ящєріца, з холодними прозрачнимі очіма. Дуже схожа на звичайного боріспольського жітєля. Має смертельний погляд!

Архієпіскоп: чудо в мажорній рясі обшитою діамантами, владєлєц цєркві на ул. Дзєржинского тіпу вілла.

Лящ: мєстний лінєйщік, сдвінутий на посідєлках возлє компа.

Константін: екзорцист со стажем і рожей Кіану Рівза.

Арей: грецький бог війни. Мускулістий мудак, схожий на Шварцнєгєра.

Група даунів: Вова Ги, Любчик, Коля, Тіматі та інші довбойоби...

Дія перша.

Могутній Олімп. Гарний красочний пєйзаж, прєвратілся в ужасниє разваліни на подобіј СССР часів сразу послє второй міровой. Повалені алтарі, повсюди порожні пляшки, развалені зданія бивших богів... Із-за полуповаленој колони з пострахом виглядує Арей, він весь в подрадих шмотках і з бідбитим оком й вибитими зубами. Посеред цього живопису стојть трон, вистроєний із пляшок. На троні сідіт Бондар, він заліп і паліт в одну точку.

Арей: от ніфуя фєбє парніфа попафся... Пєрєпіфділ уфєф бохоф, і фідіт фдєфь заліпфий...

Бондар(пєсімістічно): Заєбався я піть уже, надо ідті кодіроваться.

Арей(радісно): ула... Я єдіний бох залифуфь фифий на Олімпє!

Бондар викидає останню порожню пляшку нафіг і засипає. Пляшка яку викинув Бондар влучає Арею прямо в єбало й розбивається, він шалено оре і падає з Олімпу прямо в рєчку де його радісно і дружно сєдають піраніј. Бондар спить, дерева шумлять, Арейові кісточки жізнєрадосно плавають на поверхні річки, а піраніј беруть јх і довбаються ними у зубах, як це роблять мажорні крєтіни в рєсторанах!

Дія друга.

Краєвід нєопісуємој красоти. Прірода майже як описовав у својх стіхах Пушкін! Висотні дерева, обосрана травка с характєрним запахом, посеред цього пєйзажа стојть заригана й обплёвана бєсєтка схожа на тєрємок в разрєзє. За століком сідят Вова, Толік, Чахлик і Лящ. Вони пьють Тамянку в размєрє дєвяті літров, шєсть із ніх уже пустиє.

Лящ(вдохновєнно): я вот в Лінєйкє уже 75 уровєнь ето так піздато.

У Ляща по глазам бєгают матріци, із ушей ідєт дим, а рукі по столу бєгают как по клавіатурє.

Чахлик: піздєц, кто нібудь ёбніть його, я більшє нє видєржу етого...

К парням подходіт бабка.

Бабка: парні, шоб послє сєбя пляшки забралі.

Бабка уходіт. Вова с Толіком і Чахликом сміються в один голос, діцібєли цього реготу в три рази прєвишаєт гул турбіни в самолётє! Дєрєво яке стојть вже тисячу років падає і припизджує чупакабру яка затајлась в кустах і тихо дрочіла на порожні пляшки.
Кров смачно бризнула в ліцо єдущєго мотоцикліста, який відразу ж ёбнувся і попав під катка. Пацани весело рєзвяться, дєрєво лєжит на чупакабрє, мотоцикліст орёт в ужасних мучєніях. Лящ разказує про Лінєйку. Всєм вєсєло.

Дія третя.

Поцоватого віда дєрєвня. Стојть стара хатка в стілє сарая. В хаткє сідіт бабка-хакєр что кодіруєт разних отбросов общєства в МД5 хеш і другіє кодіровкі. Нєожидано звонок возвращаєт єё к жизні, она откриває двєрі, на порогє стоіт угашений Бондар. В єго глазах можно ясно разглядєть самого сєбя. А со рта і носа валіт огонь. Бабка просіт подождать, сама бєжіт по биряку собірать вєщі. Она хватаєт всё что успєваєт і іспугано бєжит к чёрному ходу. Откриваєт двєрі, а там Бондар с пьяной улибкой уже тянєт к нєй рукі. С крікамі "уйді нєчість" бабка бєжит в дом і по мобілкє куда-то звоніт. Питається вилєзть чєрєз окно, но Бондар уже стоіт в проёмє і смотріт бабкє в глаза і дишит в нєё пєрєгаром, бабка падаєт пьяная лєзєт на чєтвєрєньках до россолу... Але помирає від того що спірт в јј крові в тисячу разів прєвишаєт колічєство гємоглобіна. Бондар сідає на стол і віпіваєт банку самогонкі залпом.

Бондар(з саркастичною посмішкою): тожє мнє нашлась кодіровщіца. Кєвін Мітнік на пєнсіј. Тьху...

Він спльовує на мертву бабку і продовжує кірять!

Дія четверта.
Дрімучі ліси Сосанок, повсюди стоять віковічні сосни, а також ізвєчний мусор в відє пустих бутилок, кульків, консєрвних банок і частей чєловєчєскіх тел... По лєсу пиздують Вова Ги, Любчик і Коля, мєстні дєбіли. А також Тіматі, ізвєстний опущєнний рєпєр, с которим даже еті дєбіли нє хотять тусіть.

Коля: рєбят, а здєсь піздатоє мєсто... Давайтє здєсь тусовать?

Вова Ги: Ги...
Любчик качається как єбонутий со сторони в сторону словно маятнік
Тіматі: гдє лучшиє тусовкі, у нас в клубє...

Коля (роздратовано): закрий своё єбло Емінєм пєрєжарєний...

Тіматі замовкає і з пострахом дивиться на Колю... З кустов вилазіт Васіліск... Він дивиться на дебілів, помєчаєт тєріторію прямо в єбало Тіматі... І однім заглотом проглачує трьох дебілів, які не встигають і ойкнуть. Тіматі зі страху втікає і по дорозі із його калош вивалюються здоровезні кусні говна. Василіск прямує за ним по гарячим і вонючим слєдам.

Дія пята.

Все та же бабкіна хатинка. За столом сидить кіряє Бондар. Раптово двері хатинки падають і в проёмє показується Константін. Він стојть у піджаку, брюках, туфлях і з воротніком свящєнніка.
Бондар(меланхолійно): ну і якого хуя ти сюда приперся?

Константін: мєня послал сам Гасподь ізгнать із тєбя бєса.

Бондар: ну так би сразу і сказал что прішёл сюда бєса со мной погнать.

Константін валіт бондара на кровать, связує рукі і ногі, і начінаєт чітать разниє молітви на латині.

Бондар(задумчіво): нє, чувак, нє умєєшь ти бєса гнать, смотрі как надо...

Бондар дихає на мотузки, ті відразу розлазяться на составляющіє елємєнти, бєрёт Константіна на одєссу, валіт його на пол, спускає штани і засовує товстелезну книжку йому у дупу... Радості Бондара здається немає меж, аж вдруг він вибігає на двір знося собою опорну стєну і хатка рухає прямо на стоящєго раком екзорциста. Кішкі смачно бризгають на піджак якомусь школьніку який пиздував з школи. На запах крові прибігає Василіск, він с глубокім похуізмом в глазах отгризає мальчіку голову і вибрасує тєло мальчіка в лєс. Васіліск позіхає і пиздує на Бондара, откриває пасть шоб проглотіть його. Бондар с полной груді дише перегаром Васіліску в рот. Той падає ослабєвший на пол і стрєляєт взглядом смєрті, взгляд отражається в пропітих, прозрачних глазах Бондара, возвращається і добіває дибелу ящєріцу, Бондар пізде јј труп ногами, гігікає і убєгає в лєс.

Дія шоста.
Уже ізвєстний нам пєйзаж бісєтки, пьяні маразматікі сідять за століком і піздять:

Толік: От на хуя еті пляшкі отсюда забірать? Красіво же...

Вова: та пошла она на хуй, бабка та.

Чахлик: тоже мнє прислугу нашла.

Лящ: парні, ви нічого нє понімаєтє. Старость надо уважать.

Лящ викидує всі девять пляшок на хуй. Три з яких бьються об забор бабки, яка просила јх викинуть, двоє разбіваються во дворє, трі вибівают єй два єдінствєнних окна, а послєдняя попадаєт прямо в глаз вишедшей бабкє, старость которой такім образом уважіл Лящ. Бабка падає і корчіться в муках. Парні воодушевлённо пожимають плєчамі.

Толік: ну... Как говорітся, СЕ ЛЯ ВИ...

Всі встають і пиздують в сторону центра.

Дія сьома.

Уліца Дзєржинського, тут стоять мажорні і убогі хатки, кладбіщє, магазінчики і проча поєбєнь! Украшаєт ету картіну церковь, яка строілась уже со врємєн развала СССР, она строілась раді жирного Архієпіскопа которий обворовиваєт людєй прікриваясь імєнєм господа. Под заборчіком мєжду церковью і магазінчиком сідіт подвипівший Ян і слушаєт музику рєпєра Пєрвий клас. Ето карліковідний тупорилий рєпєр, а названіє нє от того что поёт пєрвокласний реп. А із-за того что тєкста єго репа напісани на уровнє пєрвого класа, а музика пізджена. К Яну подходіт Тіматі.

Тіматі: Я грязний рамірез.

Ян тащіться от охрєнєнного репа состоящєго в основном із фраз:"под етот трек, я єбу твою тёлку в рот", "я даю тєбє на рот". Корочє говоря брєд нєудовлєтворённого мажора, которого слушают только бляді і джекєсовци.

Ян: ти послушай какой реп піздатий.

Тіматі: я грязний рамірез.

Ян: ну єслі грязний, то іді помойся, нє відішь шо я занят.

Тіматі: піздєц тєбє тогда, ощуті сілу лучшєго бойца із репєров.

Тіматі бьє Яна по ліцу, слишен слабєнькій щелчок, Ян даже нє пошатнувся.
Ян толкає Тіматі, той вибігає на дорогу де якраз пројзжав Бєлаз, який розкатав Тіматі по всєй уліце как рулон туалєтной бумагі. Входять Толік, Чахлик. Вова і Лящ.

Толік(до Яна): вирубі ти ету хуйню, пашлі с намі кірнеш.

Ян с радостним возгласом кричить "джекєс", хватаєт мусорку і кідаєт в сторону цєркві. Мусорка разбіваєт стєкло і убіваєт Архієпіскопа, який наблюдав за проісходящім.
Парні радуються і ідуть дальше.

Дія восьма.

Зоряний ринок. Звичайний від ринку. Піздліві бабкі, пьяні мужики. Молодиє гопнікі хватают фрукти, овощі, водку і другіє полєзниє продукти с полок. Єдині достопрімєчатєльності цього району це лікёроводочний склад і полуразваліная вишка возлє которой іногда бухают.
Под вишкой стоят кусты, із кустов вилазіт Ромка. Он тащіт с собой статуетку кота которая ярко свєтітся под свєтом взошедшей луни.

Рома(встає на колєні, і простягаєт статуетку в нєбо): Вєлікіє коти. Прідітє к вашєму прізрєнному рабу, і виєбітє мєня. Я буду продолжітелём вашего рода.

З неба спускається нло. Це дивакуватого віда шатл, перед якого схожий на шось середнє між котом і якимсь дебілом. Із нього виходять двє бугаєобразних особєй с тєлом человєка і головой котодєбіла.

Одін із прішельцев(к Ромє): ти долго іщє нас заёбивать будєшь? Ми із за твоіх сігналов дєсятий год своё радіо любімоє бєз помєхпослушать нє можем.

Вони смачно пиздять Рому, кидають його в кусти, сідають в НЛО і улєтають.
Ромка виповзає з кустов.

Рома: я вєрю, ви когда то прімітє мєня в свој ряди...(орёт во всё горло) коти здєсь, оні наші Богі, поклонітєсь ім плєшівіє тварі.

Рому услишалі алкаши коториє сразу ж пиздять його і шарять по карманах, отбирають його нєфрітову статуетку, кидають його в відкритий каналізаціонний люк і бєжат в ломбард.
Входят Толік, Вова, Ян і Чахлик. Лящ потєрявся по дорогє.

Ян: ну шо парні? Разлівай?

Толік разліває портвєйн по стаканах. Всі киряють. Входить Бондар.

Вова: ну шо? Закодіровався?

Бондар: нє. У бабкі кодіровщік оказался нє подходящій до моєй вєрсіі опєрационной сістєми.

Всі радосно киряють. Аж раптом помічають якогось мажора який підјхав до спутніка. Всі глотнув по стакану біжать за ним. Ян пробігає по відкритій каналізаціј і пиздить ногою Рому, яко му вже майже вдалося вилізти, по голові. Рома епічно замєдлєнно падає вниз бьючись об стєнкі і збирая повний рот гавна, мочі, всячєскіх органічєскіх і хімічєскіх отходов. Тихо грає музика Chi Mai із кінофільму "профєссіонали". Рома знову тєряється в бєзднє! Алкадрони доганяють мажора, піздять його і забирають кошелёк, а також всє дорогіє вєщі. Приєзжаєт карєта скорой помощі. Мєдік шаріт по карманам, нічєго нє находіт, пригає в машину і уєзжаєт. Мажор істєкаєт кровью і памірає! Парні радіють. Рома іщєт виход. І тільки бєлаз який збив Тіматі до сіх пор разкатує його по трасі.

Дія девята.
Кафе-бар с романтічєскім названієм Кафе і прозвіщєм Голуба устріца, ето мєсто гдє собіраються всє слівкі общєства. Напрімєр бомжи, алкаши, наркомани, бляді й інші многоуважаємиє люді Борісполя! Ето нєбольшоє завєдєніє состоящєє із трёх раздєлов, обичний раздєл для такіх сіняков как наші гєрој, второй раздєл для грандіозних широкомаштабних пьянок, і трєтій ето туалєт в котором всє із прєдидущіх раздєлов блюють.
В кафе вламуються Ян, Бондар, Чахлик, Вова і Толік.

Бондар: занімайтє мєста, я на касу.

Всє скідаются вєщамі і дєньгамі отобранимі у мажора. Бондар чеше до каси.

Бондар: а почім у вас оте Мартіні?
Продавщіца: 100 гривень.
Бондар: хорошо, а оті бутербродікі с красной ікрой?
Продавщіца: десять гривень штука.
Бондар: ну тогда мнє дєсять літров водкі і пачку сухаріков.
Бондар затарюється товаром і пиздує до сіняков. Вони на одном диханіј вижирають пять літрів і сідять заліпшиє. Ян будіт ету камєнно спокойную картіну. Ян бєжит цеплять офіціантку. Его мозг видумиваєт нєвєроятно романтічєскіє фрази но пьяний язик пєрєводіт іх на боріспольскій жаргон.
Ян: а ти уже сосала хуй?
Офіціантка: нєт.
Ян: а мнє отсосёшь?

Офіціантка убєгаєт і зовёт охранніка, той увідєв пьяних шакалів со свєркающім взглядом сразу увольняється і убєгаєт. Ян тащє офіціантку за ногу в парашу, і шпаріт єё по полной. Потом кричить "джекес" обпалює собі волоси на лобкє, трахає јј в рот. Потом з голой сракой забєгаєт в отдєлєніє грандіознои пьянкі, пісяє јм на стол, пизде ногой якогось мудака який просто сідєл за столом, вибігає на уліцу, одєває мусорку на голову, крічіт "я в танкє" і со звукамі "брррр" убєгаєт.

Бондар(глота стакан водкі): ото чувака зацепіло.

Всі регочуть і пьють. Мудак якого уєбав Ян собіраєт свој зуби. Вдруг во второй отдєл забєгаєт Бондар с широко откритимі блєстящімі глазамі.

Бондар(агрєсівно кричить): кто сказал шо я підарас?

Всі с пострахом дивляться на Бондара. Бондар хватає стул і пізде всіх тєх підаров, коториє замертво падають братськой могілой на стол. Стол ламається і припизджує останнього підара шо шукав зуби. І парні с чувством виполнєного долга допівают водку і піздують домой. Із-за угла виглядає Рома. Він вєсь в говнє і подратий.

Рома: я вєрну етот мір котам, (оре) ви всє склонітєсь пєрєд моімі хазяєвамі.

Із кустов вилазить чупакабра, хватає Рому і волоче його в кусти. З кустів ще довго видно як бризгає кров і чутно стони. Приємний вітер ганяє опавші листя, старі газєти і повєсткі в суд. Гопнікі проводят с прієзжімі сємінари за коториє бєрут дєньгі, а кто нє хочєт добровольно повишать свой інтєлєктуальний уровєнь, оні дємонстріруют пріёми улічного боя і бєрут дєньгі за повишеніє фіз.подготовкі. Бомжи шукають подвал потєплєє. І тільки бєлаз який вже виєхав за прєдєли Бориспільского району все розкатує сраного репєра. Водітєль слухає веселу музику і танцює. Не замєчає обрива і улєтаєт в прірву. На сєкунду тємноту рассєєваєт клуби огня і снова наступаєт ночь. Тільки й чутно шо ахі, чавкання і сдавлені вздохи.

0

16

внемание если вы увидете дето букву - J значет ето Ї

P.S. - 80% инфы правда (да я люблю бухать, курить) остальные 20% невымешленые просто очень сильно приукрашены чтобы было немного веселей...........шас пишу 5 день жду критику етого бреда хДДДДД

0

17

Игорь я на 80% уверен что это никто не читал)

0

18

похуй луче пусть тут будет чем опять полетит винда и формат дискам и пиздец творчеству))))) ешо день 5 осталсо дальше заебалсо)))

0

19

http://vkontakte.ru/video15068900_149628117

0

20

http://vkontakte.ru/video18465216_147660844
http://vkontakte.ru/video18465216_149552007
http://vkontakte.ru/video18465216_147660754

0

21

гг прочитал поржал!!

0

22

Хроніки Борисполя, день пьятий

Дійові особи.

Ян: мальчік-спортсмен, учіться на псіхолога. В пьєсє нє встрєчається.

Бондар: сіняк-маньяк, який любе кирять і гнать бєса.

Вова: молодий філософ с вєлікой філософієй жізні "рево руліт - баби зло"

Толік: поет-алкаголік, шо нєнавідіт большую часть чєловєчества і 
относітельно єщє большую часть женского пола. любе покірять і поразмишлять 
над всякімі нєнужнимі другім мєркантільним сволочам вєщамі.

Лящ: лінєйщік со стажем, компьютерний фанатік.

Чахлик: бивший базарний барига, щас алкаш шо мєчтаєт найті екзоскелєт.

Ряба: заядлий клабер, любіт подлізаться до мажоров і готов послать нахуй 
друзєй когда баба, которая єму нікада нє даст, поманіт пальцем

Рома: мумієобразне чудо, яке подерте чупакаброй... ждёт что коти забєрут 
єго на опити.

Лео Аллатіус: засноватєль соврєменной інквізіціј.

Санітари: дибелі поци, наподобіј вишибал в клубє... усміряють псіхів.

Альцгеймер: ізвестний псіхіатр... він низенький очкастий мудак со 
шприцем...

І просто якісь псіхі, інквізітори, алкаши, маньякі, гопнікі та дебіли.

Дія перша.
Зачухане подвір’я. По ньому бігають дєті які пиздять друг друга щоб 
покататися на єдінствєнной качелі, яка вже наполовину розвелена. Ворони 
налітають і з’јдають вже мертвих дітей, викльовують јм очі, розгризають 
кістки, і витягують кішкі обчищая јх як алкоголікі бички на посідєлках с 
півом. Посеред цієј мясорубки стојть лавочка, на лавочці сидять Бондар, 
Толік, Вова і Чахлик. Вони держать в руках по банці пивка і триндять про 
разниє важниє вопроси.

Толік: парні, гдє сєгодня бухать будєм?

Глаза Бондара наліваються жізнью і здоровьєм.

Бондар: Водку будім піть.

Толік: Я спрашиваю нє что а гдє…

Бондар: А какая разніца, ад он і в основаніі ад…

Толік: Ну нє скажі, в аду тоже єсть уровні…

Бондар(чеше макітру): Ну значіт попрьом куда то в парк…

У Толіка с Вовой на ліцє появляється вспишка гнєва…

Толік(повишая тон): В парк? Я нєнавіжу парк… Я много чєго в Борісполє 
нєнавіжу, но ето больше всєго…

Бондар(іспугано): Толік, нє размахівай так рукамі, ти можешь случайно піво 
разбіть…

Чахлик: Ага ілі чєловєка убіть…
Бондар: Да какоє мнє дєло до чєловєка, піво важнєє…

Входять санітари і Альцгєймєр, вони в бєлих халатах і дєбільного віда.
Альцгєймєр коле Бондарю в сраку шпріца. Той тєряєт сознаніє…
Альцгєймєр: Будім лєчіть…
Санітари беруть Бондара під руки і уносять…

Толік: какая замєчатєльная у нас мєдєцина… Халява слєва і справа… Ти 
всєгда можешь бєсплатно сдать своі органи на трансплантацию і абсолютно 
бєсплатно дать взятку врачу, а потом сдохнуть… Как вєсєло ми жівєм..

Вова: пашлі бухнєм чьо нібудь мажорноє…
Толік: Ходьмо…

Чахлик: я пас… пайду прогуляюсь гдє-то…

Парні расходяться…

Дія друга.
Божевільня. Псіхі бєгають по бальніце в смірітєльних рубашках за врачамі. Мєдсьостри с большимі сіськамі сосуть у главврача. Стєнкі больніци в сатанінских рісунках і якомусь блювотинні. Вони схожі до стєнок на готічєскіх клубах. По корідору вєдут Бондара. Он обколот хімікатамі, і єго сознаніє очєнь далєко. Его вєдут два здоровєнних санітара. Оні заводят єго в палату. Ето кубообразной структури строєніє с мєталічєскімі стєнамі і тітанового сплава двєрі. Посрєді комнати стоіт приварєная к полу кровать с мєталічєскімі оковамі. Оні ложать Бондара на кровать і прістьобують його оковамі.

Одін із санітаров: інтєрєсно, зачєм всє еті мєри бєзопасності, он нє такой уж здоровий?

Другій санітар(дає першому по тупій макітрі): ти шо, нє слихал молви про лєгєндарного алкоголіка?
Пєрвий санітар: ну ету лєгєнду вєсь Борісполь знаєт.
Другий санітар: так оце він.
Перший санітар в ужасє закриває останню окову і вони обоє втікають. Бондар залишається лежать нєподвіжно.

Дія третя. Старий садочок. Повсюди краса нєопісуємого пєйзажа. Повсюди дерева, травка. На деревах висять краснющі яблука і повішені тіла людей, які не витерпіли жізні в Борісполє. Травичка яскраво красна, після разборок дєвяностих. По садочку іде Чахлик. Вдруг по нєбу пролєтаєт НЛО і сбрасиваєт какой-то пацаватий ящік. Чахлик откриває ящик, а там костюм-екзоскєлєт. Чахлик починає отплясивать чочотку і орать наподобіј алкаша которий нашов пляшку с водкой. Чахлик одєваєт костюм, і убєгаєт із садочка, ломая на ходу дєрєвья і горлопаня як дурний. Птічкі і звєрькі, які вижили після цього марафона ховаються в норкі і дупла. В садочку образовалась длінна полоса лєсоповала, іздаля все ше чутно крикі Чахлика, а також прєдсмєртні крікі звєрєй, які попадалісь у нєго на путі.
Дія четверта. Заплёваний двор. На якому дєтская площадка і штабєлямі лєжат алкаши. В конце етого лєжбіща стоіт стол с лавочкамі по обє сторони стола. На столі стојть бутилка мартіні, десять пакєтов портвєйна і два одноразових стаканчика. За столом сідять Толік і Вова. Вони пьють мартіні і піздять.

Толік: какоє гавно ето пойло, прям как для ніщєго жізнь мажора. Пріторно-сладкая, ніщім от нєё хуёво, і оні ніхуя в нєй нє понімают.

Вова: согласєн, как говоріться рождьонному ползать уже налівать нє надо.

Толік с задором вибрасує бутилку за забор, яка вбиває мудака який там срав, мудак помирає і падає на бєдного слимака який дружелюбно проповзав мимо. На мудака зразу ж налітають ворони і розтаскують його труп по частям як стєрвятнікі падло.

Толік: ну думаю хватіт прєлюдій, пора пєрєходіть к екшену.

Толік откриває пакєт портвєйна і розливає. Проходить час безпробудной пьянкі. На столі залишається вже чотири літри портвєйну. Толіка потянуло філософствовать.

Толік: вот как ви счітаєтє многоуважаємий коллєга, а почєму ми жівьом в полной нєсправєдлівості?
Вова: та я єбу? Счастьє ето когда ти радуєшься тому что у тєбя єсть, а нє мєчтаєшь о том чєго нєт.

Толік: хотя єслі чєловєк создан по образу і подобію Бога, то я дажє прєдставіть боюсь какой Ющєнкообразний на нєбєсах намі правіт.

Вова: ну нє будєм углубляться, ето такая тєма что хуй просциш.
Толік: а помнішь біблєйскоє сказаніє про Іосіфа-прєкрасного? Ну карочє пастух многожённий наплоділ дєбілов, а одін із ніх етот Іосіф роділся красавчіком. Ну батяня сразу на своіх дєтєй хуй забіл і айда над етім носіться как куріца над яйцом. Ну і послєднєй каплєй дєтям оказалось то что даже когда он вирос то батя просто фанатічєскі о нём заботілся! Он подаріл єму цвєтную одєжду. А у пастухов ето било нівјбєзно мажорний шмот.
І одін раз, батя пінком послал дєтєй ішачіть на полє, любімчік же не работал, а дома вісєл. І когда дєті долго нє вєлі отару обратно, батя попросіл єго сходіть поторопіть дєтєй. Ну у тєх парнєй уже нєрви катушкой, рєшілі оні єго заєбошить. А потом одін із ніх, то лі пацефіст, то лі пєдік рєшил что нєльзя совєршать братоубійства і рєшілі оні єго продать проходящєму каравану єгіптян за двадцатку. Ну батє прінєслі шмоткі іспачканиє в козіной крові. Батя в траур. А того мудака прівєзлі і продалі какому то мажору. Ну тот так піздато залізал жопу что мажор назначіл єго управітєлєм всєх своіх імєній. Жена мажора запала на красавчіка но он отрінул єё, і она со злості напіздєла мужу что тот єё ізнасіловать питался! Ну єго кінулі в тюрьму а у пєтуха етого смазлівого бил єщё і дар толкованія снов. В ітогє корочє он стал правой рукой фараона.

Вова: ёбані жиди.
Толік: вот відішь, красавчікам всё: всє тёлкі, піздата работа, дохуя бабла, дари господніє. А нам что? Шрами, стакан, піздюліни, да бухло. Тьху блядь.

Толік спльовує на пол і в гнєвє страшно піздить бєтонний забор.
Вова сміється, забор трясеться, люди оглядаються, собакі і кошки сйобуються от грєха подальше.

Дія пята. Божевільня. Палата в яку положили Бондара. Після довгој реабілітаціј він приходить в сознаніє.

Бондар: я больше не хочу пить.

Бондар старається сорвать окови но сіл нє хватаєт.

Бондар: что ви со мной сдєлалі док?

Альцгєймєр: я викачал із тєбя вєсь спірт і ти свободєн от єго завісімості.
Бондар: тєпєрь я снова чєловєк.
Всє уходят, Бондар остаётся лєжать. Вдруг случайно в рот капаєт капля 90 процентного спірта. Глаза его теряют цвєт, мутнєют, кликі виростают і мєняют форму на бутилку. Виростают когті. Кожа становіться прізрачно блєдной.
Бондар(тіхім хріпкім голосом в котором можно услишать звон стаканов): я хочу піть.

Бондар одной рукой сриваєт всє окови і ногой вибіваєт тітанові двері. Піздить санітаров і вилєтаєт в окно.

Дія шоста. Звичайний компьютерний клуб. Компи які потріскались від часу і ударів пьяних дебілів. За компами сидять Лящ, Рома і Ряба.

Лящ моліться на Лінєйку чітая єё структурний код как Отчє наш. Ряба паліт в інтернетє на фоткі с клуба. Рома рассматріваєт котов пробєгающіх в окнє.

Ряба: парні пошлітє в клуб оттопирімся по полной.
Лящ: нахуя мнє от лінєйки отриваться.
Рома: коти... Іх в клуб нє пускают.
Ряба: а как же тьолкі? Там тьолок дохуя!
Лящ: тєбє хоть одна із ніх дала?
Ряба: много і даже по нєсколько сразу!
Лящ: а в рєальной жізні?
Ряба(опускає голову): нє...
Рома: коти... Оні намі правят... Ми іх раби...

Манія сіяєт в бєзумних глазах Роми. Лящ пізде його клавіатурой.

Лящ: заєбав ти мєня уже тєорєтік хрєнов.

Ряба тікає... Лящ продовжує грать. Рома валяється.

Дія сьома. Провулок біля першој школи, на провулкє стојть хатчікі і бухають біля пліти. До хатчиків біжить Бондар. Він бере одного із них за горло, підіймає і одним рухом ламає йому шию... Потім впивається в алкаша бутилкообразними іклами і випиває весь спірт в крові...
Бондар: я хочу піть...
Хатчікі тікають... Бондар випиває всю водку і біжить в сторону центра. Навстрєчу йому бєжит Чахлик с екзоскєлєтом. Вони бьються лобами й розлєтаються. Бондар почуяв в ньому запах водкі рішив напасть. Він хвата Чахлика за ноги і підкидує в гору. Чахлик тщєтно намагається відбиватись від цього алковампіра. Входять Толік і Вова. Обоє в сраку пьяні. Вони бачать величну битву титанів.
Толік(варняка): та це хуйня, смотрі как я...
Вова(тоже варняка): може ну його на хуй, і убіть може.
Толік(чеше макітру):да кому я нужне, не заплачуть... В бой...

Толік геројчно вбігає мєж двух титанів, але зразу ж получає по пьяній макітрі і котиться обратно...

Толік: блядь, шо в турбіну самолёта попав...
Вова: а може пойдём напьёмся і помрём гєроічно со стаканом в зубах.
Толік: очєнь зрєлая мисль...

Вони обоє уёбують в Сільпо. Тітани бьються. Кускі школи і школьніков зливаються в красний смєрч. Всє вєсєляться по полной!

Дія восьма.
Скритий штаб інквізіціј. Він представляє собою заброшений склад, який подертий й іржавий. Весь ізрісований припіздженими і безвкуснимі графіті. Посеред складу стоять коробки і стол спізджений з якогось офісу. Перед столом стоять толпа інквізіторов. Це здорові поци в рясах і з капіздонамі. За столом сидить Лео Алатіус. Це старий сєдий бородатий мудак в рясі і з тростью.

Лео Алатіус: агов дебіли... Штаб із Лондона передає шо ви мудакі... Шутка... Нам надо унічтожить одного дємона який вбиває людей і пьє з них спірт. Слухай мою команду, підараси в шєрєнгу, шагом марш мутить пулі с бєзалкогольним півом.

С цими словами Лео Алатіус дає копняка заключающєму шєрєнгу і сідає в крєсло. Інквізітори убєгают, як стадо баранів. Лео Алатіус закурює люльку і починає як довбойоб шаріться вконтактє.

Дія девята.
Старий задріпаний подвал. В подвалі сидять Толік і Вова, вони геројчно бьються з трєзвостью прі помощі трёх літрів горілочкі.
Вони пьють і піздять.

Вова: уважаємий коллєга, а за что ви так нєнавідітє жєнщін?
Толік: у-у-у... Вас в страшниє єбрі потянуло колєга... На самом дєлє сущєствуєт масса прічін. Во-пєрвих всє єщё думаю помнят про Адама и Єву... Во-вторих оні гундят про нашу жєстокость, дєскать ми вєчно воюєм... А із-за кого ми воюєм? Із-за баб... Із-за іх жадності, завісті, алчності... Бабє ж только всєго і побольше... А мужику самому по сєбє то что надо? Пожрать, випіть да бабу. А вот баба в нём зарождаєт злобу вєчнимі прідірамі... Корочє ну єго ету тєму... Одін хуй нікто нє поймёт... Тьху...

Толік спльовує і сьорбає стакан водкі.

Вова: дааа...

Вова тоже сьорбає водку.

Обоє заліпають і співають в обнімку "випьєм за любовь", душевну сімфонію пьяних крєтінів прєриває Вова.

Вова: пашлі тьолок замутім...
Толік(кліпа свєркающім взглядом): ти чё? Тьолкам мажори надо ілі красавчікі, а нє такіє сінькомордиє сволочі в шрамах как ми...

Вова(чеше макітру): ну тада єщё по чучуть?

Толік: утвєрждаю...

Пацани регочуть і убігають...

Дія десята.
Стара сцена епічној битви тітанов, повсюди шматки тєл, кірпіча і екзоскєлєта. Посеред цієј картіни сидять Бондар і Чахлик. Вони пьють і вєдуть бєсєду.

Чахлик: піздато покувиркалісь, жаль екзоскєлєт поламался.

Бондар: я хочу піть.

Вони випивають. Вбігає отряд інквізіторов і расстрєлівают Бондара бєзалкогольним півом, Бондар падає бєз сознанія... Він не шевелиться, із нього вилітає спіртова субстанція і улітає нахуй.
Бондара уносять, Чахлик залишається кірять.
Входять Толік і Вова. Вони ідуть с літром водкі.
Толік(смотріт на розваліни): блядь, напомінаєт Карфагєн.
Вова: Борісполь, как Борісполь...

Вони сідають рядом з Чахликом... Раптом помічають, як якийсь мажор на Ламборджині збиває гајшніка і попирхається вином Шардоне якогось там року. Він випадає з машини і кличе на допомогу... Хлопці біжать до нього, піздять його, шарять по карманах і бєжать обратно.
Толік(з саркастичною посмішкою): мажору мажорна смєрть...
Вони убєгают за горізонт.
Входить Ряба в шмотках а-ля мажор. Він підбігає допомогти мажору, але той вже мертвий. Раптово отряд гаішніків помічає Рябу, мертвих мажора і гаішніка. Вони піздять Рябу дубінками і тянуть в отдєлєніє.

Дія одинадцята.
Рєсторан "Стара Прага". Це одне із культурних завєдєній построєних для мажоров. В нього вламлюються Толік, Чахлик, Вова занося з собою вишибалу...

Толік: і чєго он подумал что ми нє мажори.

Вова: может надо било одєть галстук, хотя с бєзрукавкой і спортівкамі он нє смотріться.

Пацани регочуть. Валять сракі на стульчікі.

Вова: офіціант, мєню блядь сюда...

Толік: тіхо Владімір, здєсь же культурниє люді... (до офіціянта) Блядь гніда, ти тупой ілі глухой, сюда сука нєсі.

Він хватає стульчік і кіда в офіціанта, той падає замєртво... В рєсторан залєтаєт отряд спєцназа піздять алкашов дубінкамі і тянуть із рєсторана.

Толік: а шо ми такого сдєлалі?

Спєци піздять пацанов, сідають в автобус і уєзжають.

Вова: а оні удівляються за шо ми мажоров нє любім.

Хлопці вєсєло блюють кровью і зникають вночі.

0

23

ппц,либо откуда-то катаешь либо я хезе

0

24

CbIH написал(а):

ппц,либо откуда-то катаешь либо я хезе

с чего взял?оО тыбы луче место того чтобы так думать анегдота накатал )))))) в етом разделе

0

25

)))))

увеличить

увеличить

увеличить

увеличить

увеличить

0

26

хД

увеличить

0

27

А на полигоне выходной!

Сижу и думаю: "Везёт же мне на всяких упырей...".
   Суббота. Казалось бы, обыкновенный день. Но не когда идешь себе из института и нарываешься на кучку бородачей в косухах:
- Э! Чернь! Поди сюда!
  Я подошел.
- Здорова!- мы обменялись рукопожатиями по-славянски,- едешь с нами!
- Да похуй, еду с вами...
- Я Медведь и сейчас мы едем к Мадяде)) днюху праздновать будем.
  Поймали ближайшую маршрутку, сели и втроем, я, Медведь и Тайсон, поехали на Микрон. Там уже поднялись на 9-й этаж и вошли в чью-то пятикомнатную квартиру. Я разделся и прошел туда, где слышны были разговоры и смех. Шестеро человек сидели на кухне и поздравляли какого-то молодого парня. Лестат. Виновник торжества, младший брать Медведя, праздновавший свои 22 года. Я его поздравил и мы опрокинули по чарке. После побежали на балкон курить. В этот момент раздался вопль домофона. Тефтонец Медведь кинулся открывать:
- О! Это Бабский Батальон! Мужики, раздевайся!
  Все разделись до пояса, я последовал примеру. Через минуту вошла какая-то девчонка и пришла она к своему парню - имениннику. Все оделись на место.  Снова выпили. Через несколько минут снова заверещал домофон:
- Во! Вот это точно Бабский Батальон! Раздевайся, мужики!
  Мы опять разделись. Вошли трое: Трайн, Ленка и гитара. Недовольно натягиваю майку на место:
- Бля, да что за день-то сегодня такой, а!
- День рождения Мадяди)) я говорил?)
   Мы уговорили ещё два пузыря водяры и вот тут снова мерзко так завопил домофон, мать его за ногу. Я пошел проверить, кто хоть там. Нажал на кнопку:
- Кто?
- Эт мы!- женский голос.
- Фамилия, размер сапох! *стебусь*
- Открывай, блять!
  Я открыл:
- Мужики! Бабский Батальон! Раздевайся!- все разделись.
   В квартиру вошли одиннадцать девушек возрастом от 18 и до 23 лет:
- О, голые...)
- Ребят, вы чот напутали...- подхватила вторая,- Мы лесбиянки)
  Я был зол на весь мир!!! Но, правда, бутылки через две быстро успокоился. Снял старинный палаш с ковра в зале, натянул кольчугу, надел каску, стал в стойку на фоне огромной пентаграммы, меня пару раз щёлкнули, ну и я спросил:
-  Михайло, ты иде такой меч откопал?- снова осмотрел двуручный палаш, исцарапанный  весь, старинный такой.
- Упырь, рассакажу - не поверишь)
- Музей грабанул?))
- Нее..... у тебя в руках рессора от "Жигулей".
- Во блллин! *валяюсь*
  Весь вечер пели, пили. бегали, прыгали, ржали, пускали по кругу трёхлитровую банку с водкой. Я все пытался у него узнать, где он достал эту кольчугу, как её надо стирать и гладить, чтоб без складок получилось.
  07:00. Тридцать человек уже спят в коматозе. Двое блэкарей сидят на кухне, пьют чай:
- Радимир!
- Чтоооооо тебе?..
- Ты чего вчера дверь в спальню не открывал?
- Упырь, понимаешь ли... я был с девочкой.
- Да мне хоть с мальчиком! Меня-то можно было выпустить?!
  Опять ржём.
Всё... и денег, ни пива. ни сигарет, ничего. Пора мне отсюда валить потихоньку. Оделся кое-как, собрался, взял свою сумку с тетрадями и нащупал что-то твердое и тяжелое. Порылся и схватил за стеклянное горлышко:
- Уйййопт! Пиво!)))))))))- тут же втянул голову и повертел ей по сторонам. Из комнаты слева раздался вопль:
- ГДЕ?!!
  Я открыл это несчастное "Ярпиво" и залпом осушил бутылку. Открыл дверь и вылез во двор. Темно. Серое небо. Снег. Прям Норвегия)
  В кармане ни рубля, а до дома километров 14...
  Шел я себе и думал вслух:
- Везёт же мне на всяких упырей...)

ХЗ кто написал, но чисто случай из жизни)))

0

28

когда копютер заболел вирусом ему нада зделать укол подмышку
:flag:
на уроке учительница диктует предложение
В углу скребёт мыш.
Вовочка спрашивает а кто такой Вуглускр!?

0

29

идет задрот по улице с полными пакетами ,
поскользнулсо упал пакеты порвались всё повыпадало
-Сцук 0 пк а дроп фонтаном

0

30

sneyp написал(а):

идет задрот по улице с полными пакетами ,поскользнулсо упал пакеты порвались всё повыпадало -Сцук 0 пк а дроп фонтаном

ыыы умер))

0


Вы здесь » Форум клана darks1de » Флуд » Смех ето Жизнь